Орфографічний словник української мови. 2005.
врозкид — (уро/зкид), рідко вро/зкидь (уро/зкидь), присл. 1) Не разом, окремо, розкидано. 2) Розкидаючи руками, вручну … Український тлумачний словник
врозкидку — (уро/зкидку), присл. Те саме, що врозкид … Український тлумачний словник